Эй, чуваки! Косякните сюда и послушайте историю про мою жизнь. Я тут, в роли наркомана рэпера, расскажу, как я купила закладки, астрал свой раскрыла и молодость не на образование трачу, а на то, что я люблю. Вот такая шляпа в моей жизни, но что поделать, это я сам выбрал путь.
Итак, начнем сначала. Помню, когда-то давно, я, герром не затронутый, искал новые ощущения. Мне надоело просто оттягиваться и жить псевдорайонном, я хотел чего-то большего. И тут одним прекрасным днем мне на ухо нашептали про закладки, про эту колбу магическую, которая откроет мне дверь в другой, неземной мир.
Знал я, что это опасно, но решил рискнуть. Ведь мы же все ради опыта и эмоций здесь, правда? Так что я вломился в дербан, где всегда были герр и пару парней, которые знали ту мач. Было время, когда каждый заорал "Йоу!", и мы поехали. Этот дербан стал моим районом, моим местом силы, где я мог оторваться по полной.
Теперь я стою перед выбором. Образование? Да, это важно, это что-то, что даст мне статус, знания, возможности. Но я выбрал другой путь. Я выбрал колбу, закладки, астрал. Моя молодость уходит не в рамках университета, а в дыму, в темных улицах.
И хотя это может показаться странным, но я счастлив с таким выбором. Я могу быть кем угодно, делать что угодно, и никто не станет мне указывать путь. Астрал открывает мне двери в новые миры, герр позволяет мне забыться и насладиться каждой секундой.
Сняли всю эту шляпу и глянули на меня, как на бездельника? С непониманием и осуждением? Да пошло оно все. Я тут, чтобы жить свою жизнь. Я не буду пасть под действием того, что общество считает "правильным". Я решил быть самим собой, и это самое главное.
Вся эта трэп-культура, закладки, вайб, колба - это часть меня. Это то, что меня раскрывает. Я не вижу смысла тратить молодость на образование, если я могу тратить ее на то, что действительно люблю. Ведь мы все здесь только раз, правда? Так давайте оттягиваться по полной, пока мы молоды и готовы покорять этот мир.
И вся эта шляпа с закладками, астралом и герром - это как моя рифма, как мои строки, которые я создаю, чтобы оставить свой след в этом мире. Мой рэп - это мой способ выразить себя, показать свою правду и быть услышанным. Пусть это не понимают все, но я здесь для тех, кто меня понимает, кто видит то, что я вкладываю в каждое слово.
Так что друзья, если вы готовы открыть свою душу для новых ощущений, если вы готовы вместе со мной раскрыть астрал и забыться в колбе, то присоединяйтесь. Откройте свой район, найдите свой дербан, и вместе мы будем творить и оттягиваться на полную катушку.
Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
| Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі! |